День VI
Літера «К»
Коли ділити епохи історичні на епохи віри і зневіри, то можна сміливо твердити, що ми починаємо епоху віри, епоху відродження України.
Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
(Призначення // Поезія. — С. 21)
Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.
Каже кров: з'єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!
Колеса возу історії часто котяться баюрами і захляпують не одну ідею і не одного керманича.
«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):
#Юрій_Липа_120
#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
(Призначення // Поезія. — С. 21)
Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.
Каже кров: з'єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!
Колеса возу історії часто котяться баюрами і захляпують не одну ідею і не одного керманича.
#Юрій_Липа_120
#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
Каміннії двори мої
Барвінком заросли,
Каміннії двори мої
Печаллю заросли;
Зелений ряст і синій цвіт,
І легкий слід німий -
Давноминулого привіт
І рідний, і не мій. ("Каміннії двори мої")
❃❃❃
Коли б був той далекий! Хоч би слово...
Коли б був той далекий! Хоч би знак...
Коли б був той далекий хоч приснився,
Як я б жила, як сяяла б життям. ("Троянда з Єрихону")
❃❃❃
Куди зирну, там легкі пташки
Грайливих усміхів твоїх,
Бо нині в зеленім гайовій
Серед дубів, що - нарівні
Я з дивним птахом на розмові
Пізнав закони чарівні... ("Сонет")
#Юрій_Липа_120
ВідповістиВидалити#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
День VI
Літери «К»
Краю знаків зловісних і віщих, таємних і дивних,
О, прокляття моє богорівне, прокляття простору!
Ти у душах сумирних, як дим, як пожар, як нещастя,
Як залізнеє поле, крівавим засіяне цвітом,
Ти дзвениш і даруєш привітом нас дужих і сильних,
Ти печалью безвластя так будиш, і рвеш, і бадьориш!
***
коли пружно в колисці
Ти пнешся до сонця угору, побачиш тоді:
Всміхається разом із сонцем ще сонце — то Мати.
А потім прийде, наче грім і потуга, до тебе
Згори голос Батька. І в цім ти зростеш і дозрієш,
Дозрієш, підеш і забудеш...
***
Коли на себе збоку глянуть можеш
І знаєш добре, як собою кинуть,
Як трапити і — взяти (без уваги
На похвалу, чи кпини),— ти є муж.
І то час мужности, то не — юнацтво,
Не видиво, не танці і не примха.
Нова доба тепер є, тільки дійсність.
Як ти готовий був,— діяй тепер!
#Юрій_Липа_120
ВідповістиВидалити#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
День 6
Літера К
!!! Коли на себе збоку глянуть можеш
І знаєш добре, як собою кинуть,
Як трапити і — взяти (без уваги
На похвалу, чи кпини),— ти є муж.
І то час мужности, то не — юнацтво,
Не видиво, не танці і не примха.
Нова доба тепер є, тільки дійсність.
Як ти готовий був,— діяй тепер!