Краю мій Яворовий

#ІСТОРИКО_ДУХОВНА_АКЦІЯ З НАЗВОЮ #ЛИПІВСЬКІ_ЧИТАННЯ - ДЕНЬ 6

День VI

Літера «К»

Коли ділити епохи історичні на епохи віри і зневіри, то можна сміливо твердити, що ми починаємо епоху віри, епоху відродження України.

Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
(Призначення // Поезія. — С. 21)

Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.

Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.

Каже кров: з'єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!

Колеса возу історії часто котяться баюрами і захляпують не одну ідею і не одного керманича.

«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):

#Юрій_Липа_120
#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020

Каміннії двори мої

Барвінком заросли,

Каміннії двори мої

Печаллю заросли;

Зелений ряст і синій цвіт,

І легкий слід німий - 

Давноминулого привіт

І рідний, і не мій. ("Каміннії двори мої")

❃❃❃

Коли б був той далекий! Хоч би слово...

Коли б був той далекий! Хоч би знак...

Коли б був той далекий хоч приснився,

Як я б жила, як сяяла б життям. ("Троянда з Єрихону")

❃❃❃

Куди зирну, там легкі пташки

Грайливих усміхів твоїх,

Бо нині в зеленім гайовій

Серед дубів, що - нарівні

Я з дивним птахом на розмові

Пізнав закони чарівні... ("Сонет")

Джерела інформації:

Natali Lyalyuk

Краю мій Яворовий