Успіння Пресвятої Богородиці
В Акафісті Успінню Пресвятої Богородиці ми кличемо до Неї: «Радуйся, благодатна, в успенні твоїм нас не покидаєш ти!». Цю саму думку гарно висловив святий отець Піо, коли казав: «Оцих двоє ніколи тебе не покидають: око Бога, яке тебе всюди бачить, і серце матері, яке всюди слідує за тобою».
Богородиця як наша люба і турботлива Ненька ніколи нас не покидає. Вона завжди готова поспішити нам на поміч, як тільки ми Її з повним довірʼям призовемо.
Не покидаймо і ми Її. Тримаймося Її за руку, тримаючи в руці щоденно святу вервицю. В щирій молитві, роздумуючи над присутністю Богородиці у всіх моментах земного життя нашого Господа і Спаса, будемо відкривати присутність нашого Спасителя і Його та нашої Матері і в кожній миті нашого життя.
Приймімо собі до серця Її материнський заповіт, яким стали для нас Її останні слова, записані в святих Євангеліях: «Зробіть усе, що Він вам скаже!».
Наслідуймо Пречисту Діву в Її вірності Божій волі аж до смерти, щоб і ми на порозі вічності могли увійти у повноту життя і радості, почувши з уст Спасителя: «Слуго добрий і вірний, в малому був ти мені вірний; увійди у радість Господа твого!».
Джерело інформації:
Bohdan Dzyurakh
Коментарі