Мужність Героїв живе вічно - у пам’яті рідних, у вдячності народу та в історії України.
Днями, дружина полеглого Захисника - Ілона, отримала посмертну нагороду свого чоловіка Петра Ткачика - Комбатантський Хрест від Головнокомандувача Збройних Сил України.
Цією високою відзнакою сержанта Петра Ткачика «ПЕХА» нагороджено посмертно за мужність, відвагу та самопожертву в боротьбі за свободу й незалежність нашої держави. Нагороду дружині Героя вручив Андрій Садовий.
Жодна нагорода не здатна зменшити біль втрати, але вона є свідченням того, що подвиг Петра не забутий. Він віддав найдорожче — своє життя — заради України, заради нашого миру та майбутнього.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Щиро дякуємо за його мужність, відданість і жертовність.
Вічна слава Герою! Герої не вмирають — вони назавжди залишаються у наших серцях.
----------------------------
Довідка:
Ткачик Петро Андрійович, позивний «Пеха», молодший сержант, командир гармати 2 артилерійського розрахунку 2 артилерійського взводу артилерійської батареї 1 парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної бригади імені Січеславських Стрільців.
Народився Петро 12 липня 1996 року у селищі Івано-Франкове. Навчався у Івано-Франківській ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Івана Франка з 2002 по 2011 роки. У 2011–2014 роках здобував освіту в Художньому професійно-технічному училищі ім. Й. П. Станька.
У 2021 році закінчив Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України. У 2017–2018 роках проходив службу у лавах Національної гвардії України (в/ч 4114). У серпні 2021 року Петро одружився. Він був турботливим, надійним і люблячим чоловіком для своєї дружини Ілони.
27 квітня 2025 року в подружжя народився довгоочікуваний син Лукасик, який, на жаль, прожив лише три дні. Ця втрата стала глибоким болем для всієї родини…
Петро був добрим сином, люблячим онуком, племінником, братом і справжнім другом. Його відрізняли доброта, щедрість, скромність, щирість і тепла усмішка. Завжди готовий допомогти — без вагань і відмов. Справжній патріот, який до кінця виконав свій обов’язок перед Батьківщиною.
Напередодні повномасштабного вторгнення Петро перебував за кордоном, але без вагань повернувся додому. У грудні 2022 року отримав повістку і став до лав Збройних Сил України.
Служив на найгарячіших напрямках — Куп’янськ, Авдіївка, Покровськ.
Нагороди за час служби:
- Нагрудний знак «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України (31.05.2024 р.),
- Відзнака командира військової частини А1126 (06.12.2023 р.).
Героїчно загинув 5 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Джерело інформації:
Івано-Франківська селищна рада
Коментарі