БУТИ ЛЮДИНОЮ
#ПамʼятіБлаженнішогоЛюбомира 3
«Бути людиною! Простота, людськість та мудрість Блаженнішого Любомира» ч. 3
Христос — об’явлення Людини і мірило людяності
Щоб зрозуміти, що означає бути людиною, не слід роздивлятися навколо, описуючи те, що спостерігаємо і бачимо в собі та в інших. Людина не може бути мірилом самої себе. Передусім тому, що її джерела сягають далеко поза неї, а її остаточна мета перевершує все, що вона знає, бачить і розуміє, керуючись суто зовнішнім, емпіричним поглядом на власне життя.
Окрім цього, людина після гріхопадіння і втрати первісної краси та інтегральності своєї природи, можна сказати, загубила саму себе і тепер у сум’ятті й неспокої мусить робити великі зусилля, щоб, за прикладом Діогена, віднайти себе правдиву, віднайти те, що сам Творець вклав у поняття «людина» і «людяність».
Людина, будучи створеною «на образ і подобу Божу», щоб збагнути саму себе, повинна подивитися «вгору», піднести очі до Того, хто об’являє нам правдивий образ справжньої людини. Так, це про Нього один стародавній можновладець, римський намісник на ім’я Пилат, сказав: «Ecce homo!» — «Оце — людина!» (Ів. 19:5).
Зневажений, бичований, опльований, із терновим вінком на голові, Він справді об’явив на всі віки незатертий і найвищий образ людяності, осягнення якого вважатимуть життєвою метою мільйони Його послідовників. Відтоді і до кінця віків саме подобу Христа, воплоченого Сина Божого, який є образом невидимого Бога (див. Кол. 1:15) та об’явленням ікони «останнього Адама» (1 Кор. 15:45–49), досконалої людини, ми покликані здобути і відобразити в собі. Тож справжня людяність завжди матиме христоподібний лик. І саме до такої людяності покликана людина Богом; саме така людяність є характерною для святої, досконалої людини.
Спілкуючись із Блаженнішим Любомиром, я ніколи не заглиблювався в роздуми про людяність і буття людиною; проте дозволю собі припустити, що, висловлюючи мрію бути людиною, він мав перед своїми духовними очима людський лик воплоченого Бога, нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Адже саме Ісус Христос є мірилом людяності для кожної віруючої людини.
Христос, який є «боголюдськістю», тобто нерозривною та досконалою єдністю людини і Бога, об’являє людині обличчя правдивого Бога і образ справжньої людини. У Ньому і через Нього людська природа віднаходить свій шлях до Отця і таким чином реалізує себе абсолютно.
Тож справжня християнська людяність, як вияв одуховленої людської природи, завжди і неминуче буде «христоформною», буде об’являти Христа і наближати до Нього. У цьому полягає ідеал християнського життя, який намагаються взірцево втілити особи, котрі повністю присвячуються служінню Богові.
Блаженніший Любомир був і залишився до кінця свого життя «монахом», а духовним ідеалом монаха є цілковите уподібнення до Христа: «Живу вже не я, а живе в мені Христос» (Гал. 2:20). Невипадково святих монахів літургійна традиція Церкви називає «преподобними», тобто «дуже подібними» до Христа.
Далі буде…», — Владика Богдан Дзюрах, Апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.
Джерело інформації:
Bohdan Dzyurakh
Коментарі