За матеріалами
«Критичний виклик о першій ночі звучав як «помирає людина». Ми у складі 701-ї бригади, куди, окрім мене, входили парамедики Вікторія Бігун і Ольга Косик, а також екстрений медичний технік Олександр Герасименко, виїхали на свій десятий тієї зміни виклик», – говорить лікарка з медицини невідкладних станів Станції ЕМД «Новояворівськ» Анастасія Голодненко.
Під під’їздом нас зустрів внук пацієнтки і повідомив, що тато проводить реанімацію. Взяли все необхідне обладнання й піднялися на сьомий поверх.
Зайшовши в квартиру, побачили, що здійснюється компресія грудної клітки, поруч – телефон на гучномовці, й диспетчер Оперативно-диспетчерського відділу відраховує ритм компресій. Замоніторивши пацієнтку, переконалася, що вона дійсно в раптовій зупинці кровообігу, і ми продовжили реанімаційні заходи.
Оцінка ритму – на дефібриляторі фібриляція шлуночків. Я зробила перший розряд. Продовжуємо серцево-легеневу реанімацію. Після другого розряду й чергової переоцінки ритму хворої, відбулось відновлення спонтанного кровообігу.
На моніторі дефібрилятора синусовий ритм, переоцінюємо стан жінки. У пацієнтки відновилися стабільні гемодинамічні показники, вона дихала самостійно, і ми почали готуватися до транспортування пацієнтки до медичного закладу.
«Дуже важливо, і я хочу на цьому наголосити, що проводили компресію грудної клітки до нашого приїзду – це забезпечило постачання до головного мозку кисню. Що родичі не розгубилися і слухали вказівки диспетчера, що внук вибіг нас зустрічати, і ми не витрачали часу на пошук потрібної квартири. Це все є складовими так званого ланцюжка, що рятує життя», – резюмує Анастасія Андріївна.
Частина перша цієї реанімації,
як проводили її родичі під супровід диспетчера 103:
«Один. Два. Три. Чотири. П’ять. Шість. Сім. Вісім. Дев’ять. Десять. Один. Два….»
Диспетчер з прийому викликів Львівський Обласний Центр Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф Світлана Дякунчак відповіла на телефонний дзвінок, що надійшов на лінію 103, й почула у слухавці «мама помирає». Збір найважливішої інформації – скарги, вік, точна адреса, й передавши виклик далі, розпочала супровід реанімаційних дій.
«Положіть хвору на спину на тверду поверхню. Телефон на гучному режимі. Визначаємо центр грудної клітки. Одна рука долонею на грудній клітці, інша зверху на ній, пальці в замок. Приступаємо до реанімаційних дій. Прогинайте грудну клітку на 5-6 см. Один. Два. Три. Чотири….»
Лічені секунди – і Світлані Василівні вдалося мобілізувати родичів для допомоги пацієнтці. 30 натискань, й перевірка дихання: "Що у вас відбувається? Нахиліться щокою до носа хворої. Відчуваєте тепло? Медики вже їдуть до вас. Один. Два. Три. Чотири…"
Супровід виклику диспетчером, те, як їй по телефону вдалося «зібрати» волю чоловіка і те, як чітко давала вказівки, аж поки не з’явилася медична команда станції ЕМД «Новояворівськ» Львівського обласного центру ЕМД, мало позитивне закінчення. Пацієнтку, 81-річну жінку передала просто із рук в руки лікарці з медицини невідкладних станів Анастасії Голодненко, парамедикам Вікторії Бігун та Ользі Косик.
Детальніше - за покликанням.
Додатково
Діагноз: Клінічна смерть. РЗК з відновленням спонтанного кровообігу. Післяреанімаційна хвороба. Внутрішньовенний доступ, моніторинг пацієнта, подача кисню високим потоком.
Госпіталізовано в Новояворівську районну лікарню.
Джерело інформації:
Львівський Обласний Центр Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф
Коментарі
Дописати коментар