Чи траплялося вам носити в собі образу так довго, що вона ставала частиною вас?
Чи помічали ви, як непримиренний біль перетворюється на тягар, що не дає рухатися вперед?
Образа – це кайдани, які ми тримаємо самі на собі.
Вона не змінює тих, хто нас скривдив, але змінює нас, робить серце важким і закритим для Божої благодаті.
Сьогодні – Неділя прощення. Це не просто чергова неділя. Це можливість залишити позаду все, що отруює душу, і увійти у Великий піст із легким серцем.
Господь говорить:
«Коли ви будете прощати людям їхні провини, то й Отець Небесний простить вам. А коли не будете прощати, то й Отець Небесний не простить вам».
Прощення – це не вибір, а шлях до Божої благодаті.
Уявіть собі…
Ви заходите у величний храм. Там тихо, світло, лунає молитва. Але раптом хтось заносить усередину бруд, розкидає сміття, заповнює храм непотребом…
Що ви зробите? Будете скаржитися? Обурюватися? Чи просто візьмете й приберете?
Ваше серце – це храм.
І коли в нього хтось приносить біль, несправедливість, образи – ви маєте два варіанти:
- Тримати все це в собі, дозволяючи темряві оселитися у вашій душі.
- Очистити серце від усього зайвого й дозволити Богові жити у ньому.
Тримати образу – це все одно що залишити в храмі сміття й очікувати, що Господь прийде туди…
Але Бог не мешкає у забруднених храмах. Він не може наповнити серце, яке закрите для любові.
Сьогодні – найкращий час, щоб сказати ці слова:
«Простіть мене…»
«Я прощаю вам…»
Можливо, це нелегко. Але уявіть, як світло стане у вашій душі, коли кайдани болю та непрощення просто впадуть.
Нехай ця Неділя прощення стане початком справжньої свободи вашого серця. Адже лише чисте серце може по-справжньому жити в Бозі.
Джерело інформації:
Дім Паломника С.Страдч
Коментарі
Дописати коментар