«І зачув цар Ірод, - бо ім'я його [Ісуса] стало явним, - і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього. … Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих." Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче» (Мр. 6, 14.16.20).
Суперечлива поведінка тиранів усіх часів: вони бояться пророків, зазіхають на їхнє життя, переслідують і вбивають, а все ж «слухають їх охоче». При цьому про Ірода сказано, що він, слухаючи Йоана, «дуже непокоївся».
Втім, це слухання і цей неспокій за кожним разом мають різні наслідки. У когось можуть викликати розкаяння і навернення, а хтось інший, почувши Боже слово і відчувши неспокій і тривогу в серці, триватиме в гріхах і додаватиме до старих провин щораз нові і більш огидні злодіяння.
У цьому контексті напрошуються паралелі між двома біблійними царями. Ірод, подібно як свого часу цар Давид, «до перелюбу додав убивство» (стихира зі Свята Усікновення), втім, на відміну від царя Давида, який на голос пророка Натана, що викрив його злочини і докорив йому, розкаявся перед лицем Господнім (пор. 2 Сам. 12), Ірод навпаки – закам’янів у своїх гріхах і, замість послухатися голосу пророка та позбутися своїх грішних вчинків, вирішив радше позбутися пророка, відтявши йому голову.
Голос пророка, подібно як голос совісті, завжди викликає неспокій у серці грішника. Бог дає кожному грішникові шанс покаяння і кожному дарує необхідну благодать. Але реакція з боку грішника буває дуже різною: або навернення і спасіння, або затверділість у гріхах і безславна кончина.
Цю реакцію влучно ілюструє такий відомий приклад: сонце однаково світить на болото і на віск; болото під впливом сонця стає каменем, а віск м’якне і стає лагідним.
Молімося за відвагу і витривалість в Божому законі для пророків наших часів, про ласку мудрості і смирення для можновладців і про ласку прозріння і розкаяння для затверділих грішників, а до великого Пророка і Предтечі в день його славної пам’яті звернімося усильною молитвою:
«Проповіднику покаяння, Іване Хрестителю! Коли тобі відсікли голову, ти освятив землю, бо вірним з'ясував ти закон Божий і знищив беззаконня. Стоячи перед престолом небесного Царя Христа, ублагай Його, щоб спаслися душі наші!» - Владика Богдан Дзюрах, Апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.
Джерела інформації:
Bohdan Dyurakh
Коментарі
Дописати коментар