Заклик до покаяння (Повчання праведного митрополита Андрея Шептицького на Великий піст)
Ми, християни, повинні ще ліпше держатися своєї святої віри! Бо вона куплена нам кров’ю Ісуса Христа!
― Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних на Буковині «Правдива віра». — с. Марківці, 19 листопада 1900 р.
Час Великого посту, дорогі мої браття, єсть часом покаяння. Церков свята приписує, щоби у тому часі всі християни, не лише грішники, але і праведні, ― бо і ті мають перед Богом з чого каятися, ― пішли до сповіді, та в ній збулися всіх гріхів, та до ласки Божої, до Господа повернули.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «О покаянію». ― Львів, 16 березня 1901 р.
Ісус Христос прийшов із неба на сей світ, щоб грішників ратувати й спасти, та приніс із неба святий лік на ту страшну хоробу душі ― на гріх.
І для тебе Він прийшов, і для тебе Він має сей святий лік.
Тим святим ліком єсть Свята Тайна Покаянія ― свята сповідь.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «О покаянію». ― Львів, 16 березня 1901 р.
У хвилях смутку, горя, у хвилях нещасть, упадків підносьмо зір душі на Христа. У Нім знайдемо лік на всі хороби душі, пільгу в терпіннях, потіху в смутках, поміч в потребах, підтримуючу руку в упадках. У Нім завжди знайдемо серце приятеля, брата, котре зрозуміє і відчує біль наших сердець, ввійде в наше положеннє.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 10 березня 1907 р.
Добре пізнати Христа Спасителя ― се дійсно велика річ, це найбільша мудрість на світі.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 10 березня 1907 р.
Христос, брате, сестро, тебе полюбив, як ніхто на світі тебе не любить, як не любить рідний отець, рідна мати. Так полюбив, що життє Своє за тебе віддав.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 10 березня 1907 р.
Мало любимо Ісуса Христа, а все тому, що не знаємо Його серця, хоча Христос дає нам стільки доказів, як гаряче нас любить. Усе зробив, щоб о тім пересвідчити, і все робить, щоб кожного зокрема пересвідчити о тім.
А тим доказом, що відноситься до кождої душі зокрема, ― установленнє Найсвятішої Тайни Євхаристії, тим доказом ― Служба Божа, тим доказом ― Святе Причастіє.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 10 березня 1907 р.
Найменша річ, яку може зробити християнин, єсть узнавати Христа Богом і Спасителем і віддавати Єму ту честь і той поклін, який належиться єдиному Богу в Пресвятій Тройці. Хто бодай того не робить, той не єсть християнином, відрікається віри і наражається на вічне погубленнє.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 10 березня 1907 р.
…маючи Вам, браття і сестри, голосити Боже слово в часі Великого посту, я вибрав ту науку Ісуса Христа, в котрій неначе всі прочі містяться. БУДЬТЕ ГОТОВІ!
Так жийте, щоби Ви завсігди тривали в стані освячаючої ласки… Хто має освячаючу Божу ласку, той є Божою дитиною, Божим сином, наслідником Божого царства. Хто в Божій ласці умирає, той йде до неба. благодать ― то життє, котре з смертію тіла не кінчиться, а триває по всі віки і стає для душі безконечним блаженством, безконечною радостію в небі.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Лаврів, 21 березня 1910 р.
Дбайте о Божі справи, о Божу ласку, о Боже слово, о молитву. Дивіться в небо… Молитвою можна все випросити в Бога. То ж Ісус Христос казав: «Просіть, і дасться вам» (Мт. 7,7; Лк. 11,9) ― просіть о ласку витривання в добрім, о ласку більше не грішити, більше до гріха не вертати.
А передовсім…черпайте Божу благодать з тої керниці, котра для всіх нас стоїть отвором і в котрій найобильніша благодать дається вірним. Корміть свої душі Тілом і Кровію Христа Спасителя, якнайчастіше приступайте до святого Причастія.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Лаврів, 21 березня 1910 р.
Тіло кормиш щодня два, три рази в день, чому ж о душі забуваєш? Чи душа не єсть важніша від тіла? Щодня повинен ти її кормити. Щодня про неї дбати, о ній ніколи не забувати. Прийде хвиля, коли одна вона тобі лишиться. Тіло зложать до гробу, земські добра перейдуть у чужі руки, люди відступляться і забудуть про тебе, одна лиш душа лишиться. Тілько буде того добра, твого щастя, скілько за Божою ласкою заслужиш собі добрими ділами. Одні добрі діла твої будуть за тебе заставлятися перед престолом Божим.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Лаврів, 21 березня 1910 р.
Час Великого посту є часом, у котрому свята Церква накликує нас усіх до покаяння… У часі Великого посту треба нам сповнити такий закон, що велить християнинові в часі Пасхи святе Причастіє прийняти, приготовившися до достойного Його прийняття щирим покаянням у великодній святій Сповіді.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 28 лютого 1928 р.
О, які нещасливі, які бідні та гідні пожалування ті, що й на Великдень не хотять помиритися з Богом, доброю сповіддю і святим пасхальним Причастієм.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 28 лютого 1928 р.
… Сповняючи свій душпастирський обов’язок, запрошую Вас усіх … до щирої, доброї, покірної Сповіді й до святого Причастія,…: покайтеся, наверніться до Господа Бога, покиньте свої гріхи, зачніть жити після заповідей Божих, покиньте всяку кривду, всяку ненависть, усякі прокльони і сварні, покиньте піянство, всяку нечистоту й зачніть жити, як годиться божим дітям: у любові до Бога і до людей, у праведності й святості християнського життя, сповняючи свої обов’язки супроти Бога і людей, Батьківщини; жийте у згоді, в мирі, працюйте чесно на життя, виховуйте по-християнськи діти, благословіть їх а не кленіть. Най серце Ваше не побажає чужого добра, а рука ваша не витягається по людську кривду; заховуйте нашу святу католицьку віру, стережіться єресей, стережіться злої книжки; не слухайте тих, що Вас бунтують проти святої Церкви, що відводять від святої віри, не читайте їх книжок, не вдавайтеся з ними в розмови; стережіться тої дороги, що відводить від Церкви, хоч би вона й доброю видавалася, але веде на манівці.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». ― Львів, 28 лютого 1928 р.
Час Великого посту ― це не тільки час покаяння й поправи життя і приготови на Світлий Празник Воскресення, але також час розважувань над Христовими страстями і Його хресною смертю.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних «Про важливість покаяння в часі Великого посту». ― Львів, квітень, Неділя поклонів, 1939 р.
Чотиридесятниця ― то час, призначений на покаяння. В цьому часі приготовляє свята Церква вірних до великої хвилі в їх житті, до найбільшої хвилі в році, себто до хвилі святого пасхального Причастя. Від тої хвилі залежить, може, ціла вічність многих душ: або щаслива вічність зі Святими в небі, або бездонне нещастя відкинення і прокляття в день страшного суду Божого.
…Покайтеся, жалуйте за свої гріхи, бо надходить Великий День! Приготовляйтеся на цю хвилю!
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних на Великий піст. ― Львів, 25 січня, Неділя Митаря і Фарисея, 1942 р.
Приступайте часто до святих Таїнств. Бо без Божої благодаті, яку находимо передовсім у Пресвятій Євхаристії, трудно нам бути добрими християнами; без неї так легко упадаємо, так легко відступаємо від Батька, так легко можемо й пропасти! І не занедбуйте молитов! Молитва потрібна для християнського життя; без молитви годі жити.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних на Великий піст. ― Львів, 25 січня, Неділя Митаря і Фарисея, 1942 р.
Попроси Господа Бога о дар покаяння, о дар доброї сповіді, о рішучу поправу життя і не переставай просити, аж випросиш собі те, чого тобі треба. Господь Бог тільки тому не відразу вислуховує тебе, щоби скріпити твої бажання, щоб тоді, коли одержиш цінну ласку з неба, ти її тим більше цінив і не вертав так легко до гріхів, як досі, щоби покаяння і великодня сповідь була дійсною поправою цілого життя й початком нового: святого, християнського, чистого життя.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до вірних на Великий піст. ― Львів, 25 січня, Неділя Митаря і Фарисея, 1942 р.
Боже милосердя безконечне. Христос, розп'ятий на хресті, простив розбійникові. Так само, може і тобі, нещасний, бідний грішнику, простити найбільші провини і прийняти тебе до Свого царства. Але на таку безконечну любов Христа може надіятись тільки той, що зі своєї сторони все зробить, що може, щоб поправитися і змінити життя.
― Із пастирського послання праведного митрополита Андрея до духовенства та вірних на Великий піст «Про Покаяння». ― Львів, 3 квітня, 1944 р.
Джерело інформації:
Коментарі
Дописати коментар