Назустріч Різдву Христовому: День 11. 8 грудня. Пресвята Родина – архетип біженців, мігрантів, іноземців
#НазустрічРіздвуХристовому
День 11. 8 грудня. Пресвята Родина – архетип біженців, мігрантів, іноземців
Вифлеєм–Єгипет–Назарет – етапи перших років земного життя нашого Господа, які Він здійснив у родині. Цим своїм мандрівним життям, у якому бракує стабільности, безпеки, захисту і спокою Господь супроводжує та освячує скитальче життя мігрантів, біженців, внутрішньо переміщених осіб, які вимушено покидають рідні сторони, щоб рятувати своє життя і життя своїх найближчих від усіляких загроз та небезпек, що нависли над ними.
Сьогодні огортаємо думкою і молитвою тисячі українських родин, які, гнані війною або соціальними чи економічними негараздами, покинули власні оселі. Линемо думкою за ними «на землі вільного і невільного поселення» (патр. Йосиф), щоб принести їм Божу розраду і вказати на приклад Пресвятої Родини, яка, подібно, як і вони, скиталася пустелею, на чужині, заки знайшла спочинок і стабільність у прохолодній тіні дому в Назареті.
Українці добре знають, що таке доля емігранта, біженця, заробітчанина. Вже понад 130 років як велика кількість наших земляків емігрувала до Бразилії та Аргентини, відтак – до Канади і США, а після Другої світової війни – до Австралії та країн Західної Європи. Знаменно, що катедральний храм греко-католиків у Лондоні ще донедавна мав назву «Скитальчої Пресвятої Родини». А владика Іван Бучко, який опікувався нашими вірними у Західній Європі у післявоєнний період, названий в історичних джерелах невтомним «Архипастирем скитальців».
Та й сьогодні еміграція хвиля за хвилею неначе вимиває з національного організму українського народу сотні й тисячі осіб у розквіті сил і свого життєвого потенціалу. Дехто вже називає цей процес не «еміграцією», а «евакуацією»… До того ж доля заробітчанина й емігранта у всі часи була не легкою, а навпаки – дуже важкою, а іноді – драматичною і трагічною. Серце стискається від болю, коли надходить вістка про чергових загиблих українців-заробітчан в країнах Західного світу. Люди, котрі шукають для себе і для своїх ближніх кращої долі, знаходять поза рідною землею упокорення, поневіряння, а іноді – і свій кінець. Але така доля судилася представникам багатьох народів, не лише українського. Страшно подумати, але Середземне море щороку стає цвинтарем для близько 10 тисяч біженців з убогих країн Африки!
Тому Скитальча Пресвята Родина стала «архетипом кожної родини біженців, зразком і захисником кожного мігранта, іноземця та біженця будь-якого роду, незалежно від того, чи вони через страх перед переслідуваннями, чи через матеріальну нужду змушені покидати рідну землю, своїх улюблених батьків і родичів у пошуках прихистку на чужині».
Молитва Папи Франциска за мігрантів: Боже милосердя! Поручаємо Тобі усіх, хто здійснив подорож на чужину, переживаючи страх, непевність і приниження, щоб досягти місця безпеки і надії. Як Ти не покинув свого Сина, коли Його провадили на місце спокою й безпеки Марія і Йосиф, так само будь близько до цих своїх синів і дочок, завдяки нашій ніжності й захисту. Дай, щоб піклуючись про них, ми сприяли постанню такого світу, в якому ніхто не буде змушений покидати рідний дім і в якому усі зможемо жити у гідності, свободі й мирі… Амінь.
Друковане видання: Єпископ Богдан Дзюрах, Назустріч Різдву Христовому, вид. Свічадо, Львів 2022, стор. 42-45.
Ікона: Іван Дашко. Втеча до Єгипту.
Джерело інформації:
Коментарі
Дописати коментар