Перейти до основного вмісту

27 вересня – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього


«Нести хрест – означає віддатися Богові цілковито, відкинути самолюбство, нічого собі не притримати. Кожний з нас хоче забезпечити собі майбутнє, сховати щось собі на чорну годину. 

Часто молоді люди (і в цьому, можливо, полягає трагедія багатьох подружжів) присягаючи одне одному, що готові все віддати своєму коханому чи коханій, хочуть щось трошки зберегти і для себе. Пізніше на цьому тлі зароджуються різні непорозуміння, труднощі і розбрат. 

Таку саму позицію ми маємо часто і супроти Господа Бога: ми Йому нібито віримо, але про всяк випадок хочемо ще щось залишити і собі, шукаємо якийсь інший можливий вихід. 

Ми не готові віддати Господу все, стовідсотково прийняти хрест. А Ісус Христос недвозначно каже: віддати все, цілковито, бо саме в цьому полягає значення хреста», – Блаженніший Любомир Гузар.

#СловоНаДорогу – Владика Богдан Дзюрах:

«Сьогодні ми возносимо не будь-який хрест чи всі хрести, - ми возносимо Хрест Ісуса, бо в ньому максимально розкривається любов Бога до людини. Про це нагадує нам Євангеліє від Івана: «Бог так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав» (3, 16). Отець «дав» Сина, щоб спасти нас, і це включало смерть Ісуса і то смерть на хресті... Хрест Ісуса виражає воднораз обидві речі: і всю негативну силу зла, і всю лагідну всемогутність Божого милосердя. Хрест ніби заявляє про поразку Ісуса, але насправді він знаменує Його перемогу». (Папа Франциск).

Хрест – це божественно-людська історія спасіння, тому у ньому переплітаються і «перехрещуються» два горизонти: вертикальний – Божий, і горизонтальний – людський. А серцем усього є вірна до кінця Божественна любов. Саме ця любов перемогла диявола і всі його потуги, і перемогу над смертю саме цієї любові ми возвеличуємо, «воздвигаючи», підносячи, возносячи Господній Хрест.

Кожного разу, коли у нашому житті любов здобуває бодай найменшу перемогу над егоїзмом, страхом і гріхом, сила Чесного і Животворящого Хреста Господнього знову і знову утверджується в нас. Кожного разу, коли ми з вірою осіняємо себе знаком хреста і благословляємо ним наших ближніх, сила Хреста Господнього торує собі шлях у світі до остаточної перемоги Христа Воскреслого над пеклом, яке загрожує людині і спільноті, що віддаляється від Бога.

«Животворящий Хрест Твого благодіяння, який дарував Ти нам, недостойним, Господи, Тобі приносимо як молитву. Заради Богородиці, спаси благовірний народ і місто, що молиться, єдиний Чоловіколюбче».










Джерела інформації:
Деканат душпастирських справ УКУ












Коментарі