Перейти до основного вмісту


19 ГРУДНЯ - ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ, АРХИЄПИСКОПА МИР ЛИКІЙСЬКИХ, ЧУДОТВОРЦЯ


«Ми дуже часто ставимо питання: «Чи ти віриш в Миколая? – Так, я вірю». Бо що то є Миколай? Миколай є примір, як ми повинні один одному допомагати, робити добро один одному. І в цей день ми засвідчуємо переконання, що треба всім потребуючим допомогти, що треба ближнім нашим людям робити якусь приємність також. Так, як ми даємо даруночки дітям, так даємо даруночки і старшим – як свого роду символ доброти. Це для того, щоб діти чи старші сказали «дякую» і відчули, що хтось їх любить», - казав колись Блаженніший Любомир (Гузар).

Святий Миколай народився приблизно 280 року в місті Катарі, що в Малій Азії. Був вихований у добрій християнській сім’ї та вірі. Отримав велику спадщину від батьків. Коли згодом подорожував кораблем до Єрусалиму, втихомирив молитвою бурю, що знялася на морі. Він повернув життя одному морякові, що впав з високої щогли корабля і вбився на смерть. Звідки в нього була така сила? – Від Ісуса Христа, котрий також воскрешав померлих і заповів: “Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме” (Йо 14, 12). Ісус воскрешав померлих і дав силу святому Миколаєві це вчинити. Коли помер Іван, єпископ Мир Ликійських, святого Миколая вибрали на його місце, і він став архиєпископом цього міста. Як єпископ він не змінив свого життя, а продовжував допомагати бідним, багато молився, робив різні добрі діла, давав милостиню. Основними його чеснотами були доброта і чуйність серця, що виявлялося в ділах милосердя. Його навіть були кинули до в’язниці, але не довелося йому отримати мученицького вінка, Господь мав для нього інші плани, котрі він успішно виконав. Великими чудами наділив його Господь за життя, а ще більшими після смерті. Тіло Миколая поховали в місті Мирі Ликійському, а 1087 року перевезли до міста Барі, що в Італії, де ці мощі перебувають до сьогодні. Люди численно прибувають туди й отримують багато різних зцілень та ласк, про що записують у спеціальну книгу.

Спішімося випереджувати одні одних прощенням і любов’ю, тому що іншої дороги для вічного щастя не існує. Хай життя святих стане прикладом для нашого життя. Живімо так, як вони жили: якщо вони могли любити і прощати, то й ми можемо подібно чинити. Хай Пресвята Богородиця, наша небесна Мати, та святий Миколай, ім’я якого знане в усьому світі через діла милосердя, бережуть нас від усякого зла, духовного і тілесного.


Святий Миколаю!
Пишу Тобі. 
Пишу, бо вірю!
Багато хто вважатиме дивним цей лист, 
бо мені вже не 5, не 10, та і далеко не 20 років.

Не знаю, хто встановлює людям ці обмеження -
вирішувати до якого віку можна вірити в Тебе. 
Напевно самі ж люди. 
В них чудово виходить обмежувати себе 
у вірі, любові та щасті. 
Не лише себе, а й у всіх довкола. 
Але вони це не зі зла, 
а з глибокого відчаю і болю. 
А я пишу Тобі. 
Пишу, бо вірю!

Отож, любий Миколаю!
Твоя сила в любові!
Твоя святість в любові!
І сьогодні, напередодні свята, 
я прошу Тебе - 
навчи мене любити так, як любиш Ти.

Бог призначив Тебе свідчити світові про диво, на яке здатен кожен - 
ділитись безкорисливою любов’ю. 

Любий Миколаю!
Дякую, що вислухав і слухаєш завжди!
І прошу Тебе,
будь поруч!
Будь поруч з тими, кого я люблю!
Будь поруч з тими, хто в лікарні!
Будь поруч з тими, хто на війні!
Хто втратив дітей чи осиротів!
Я не впевнена, 
що їм треба подарунки, 
але прошу, 
прислухайся до їх молитов.
Прислухайся до того, 
про що вони часто бояться і навіть не сміють просити .
Про що вони шепочуть, коли тихо і про що кричать, коли на душі зовсім зле.

День, коли ми згадуємо Тебе 
є напередодні Різдва. 
Не спроста!
Адже скоро народиться Той, 
хто сам є абсолютною Любов’ю.
А Ти силою своєї віри, 
готуєш світ до Його приходу.

Саме тому я буду вчити своїх дітей вірити в Тебе - 
в Святого чистої і світлої Любові, 
а не подарунків.
Святого, який вміє слухати, дивувати, молитись, вірити і показує правильний шлях до Бога.
Святого, який ніколи не залишає.
В якого найдобріші в світі очі, 
а на Його плечі сідають ангели.

Любий Святий Миколаю!
Пишу Тобі!
Пишу, бо вірю!

І нехай інші називають мене наївною чи дитячою, 
я прошу не залишай і їх наодинці з власним горем!
Хай і вони відчують яка це радість - вірити!
Вірити в Святого Миколая. 











Джерела інформації:
Слово Господнє живе та діяльне (Проповіді Архиєпископа Львівського Ігоря)
























Коментарі