"Смерть була для нього визволенням".
Нині минає 77 років з моменту смерті українського католицького ієрарха, митрополита Львівського і Галицького Андрея - Романа Шептицького. Одним із цінних свідчень про ці дні є лист о. Климентія Шептицького до брата Станіслава, який в цей час час живе у Корчині біля Кросно:
"Кілька днів тому надійшов тут лист Гані від 2 жовтня 1944 р. (ішов, відтак, 6 місяців і кілька днів) до Митрополита. На жаль, не застав Його вже між живими. Митрополит помер 1 листопада у полудневих годинах (близько 2-ої) на сам день Всіх Святих лат. Церкви. Я негайно і телеграфував, писав до Корчини — і лист, і телеграма повернулися не врученими. Похорон відбувся 5 листопада, і нашого дорогого Митрополита було поховано в катедрі Св. Юра у підземеллях. Останній раз відправив Святу Літургію 17 жовтня, але вже з великою трудністю — потім ліг і вже не встав. Водяна пухлина чимраз вище поширювалась і не далося її вже стримати — причому і серце щораз було слабше, а в останніх днях пульс узагалі часто переставав бити. Агонія була важка, останніх декілька днів уже майже нічого не говорив і лежав, мов непритомний. Смерть була для Нього визволенням. Знав про те, що смерть близька і декільком особам ще кілька місяців раніше говорив, що незабаром помре. Тепер із Неба опікується тими, котрих серце Його любило, а було їх так багато!
Чимраз більше чуємо про ласки, які випрошує у Бога тим, хто про Його заступництво перед Господом просить. Мені було дуже важко лишитися тут самому — про Вас нічого я не знав. Були звістки, що Вас у Корчині немає, що десь Ви емігрували, чи, може, були евакуйовані на Захід, і дякувати Господу, що Ви лишилися, але чи маєте з чого жити? Боюся, що з цим можуть бути труднощі. Я тимчасово тут ще сиджу. Новий митрополит о. д-р. Сліпий перейняв управління, мешкає на поверсі (Митрополит помер унизу в палатах, де Ви мешкали, і з цих палат тимчасово зроблено, так якби музей пам’яток по Ньому). Негайно після Пасхальних свят, які в нас цього року аж 6 травня, я поїду до Унева і там, як Бог дасть, що буде спокій, хотів би все літо пробути, а потім — як Бог дасть! Новий митрополит дуже для мене добрий, але важко так довго бути Йому тягарем.
Посильний, який везе лист до Перемишля і там кине його в поштову скриньку, вже чекає, тому я завершую. Всіх обнімаю від душі та серця. Бог з Вами, всі мої дуже-дуже дорогі!
Ваш старий о. Климент"
Джерело інформації:
Коментарі
Дописати коментар