Краю мій Яворовий

«СЕРЕД НАС ДУЖЕ БАГАТО ДОБРИХ ЛЮДЕЙ. АЛЕ ЗАМАЛО БУТИ ДОБРИМ – ТРЕБА ЧИНИТИ ДОБРО», – БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР (ГУЗАР)

Красиві слова і красиве діло 

(Василь Сухомлинський)

Серед поля стоїть маленька хатина. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.

І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:

— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:

— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...

А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.

Добро - це посмішка сусіду;

Добро - це молитва за ворога;

Добро - це допомога немічним:

Добро - це любов, ніжність, щирість!

З днем добра!

Давайте творити його щодня!

«Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим – треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам – чинімо добро!» – Любомир Гузар.

Джерела інформації:

Покоління Любомира Гузара

Краю мій Яворовий