Листопадовий чин 1918 року в Яворові.
Ще влітку 1918 року в Галичині відчувався якийсь новий дух, що попереджував важливі зміни. Ці настрої ширилися серед гімназійної молоді м.Яворова та його патріотично налаштованих мешканців.
На початку жовтня 1918 року з числа старшин та підстаршин УСС було створено Революційний комітет, який очолив Степан Бриттан. Також було створено Повітовий комітет для підготовки до збройного повстання. Протягом жовтня в Народному домі м.Яворова під прикриттям танцювальних вечорів збиралася свідома гімназійна молодь для вишколів, які проводили старшини УСС. Активізувалася робота таємних гуртків. На одному з таких зібрань було обрано делегатами до Центрального Військового Комітету у Львові хорунжого Миколу Хархаліса та Андрія Молчка, члена Товариства "Просвіта".
31 жовтня Микола Хархаліс та Андрій Молчко повернулися до Яворова з чіткими вказівками: 1 листопада о 1 год.ночі перебрати владу у місті та повіті шляхом збройного повстання.
О 10 годині вечора в Народному домі на закритому зібранні було зачитано наказ коменданта Листопадового чину сотника Дмитра Вітовського та обговорено призначення посад в уряді міста і повіту. З присутніх січових стрільців та учнів старших гімназійних класів сформовано відділи для акції. Кожен відділ мав конкретне завдання. Найперше було вимкнене телефонне сполучення, відділ під проводом Дмитра Волощака захопив повітову жандармерію, а відділ Мирона Чуми - станицю міської поліції та вартову жандармерії в будинку магістрату, відділ Осипа Угрина зайняв залізничну станцію. Не обійшлося без жертв. При взятті жандармерії в магістраті загинув Степан Бриттан.
Непривітно вітав Яворів ранок 1 листопада. Церковні дзвони невпинно дзвонили, чулося в них звуки і радості, і смутку за першу невинну жертву. На вежі міської ратуші, на Народному домі, гімназії та багатьох приватних садибах майоріли синьо-жовті прапори. Першими кроками було налагодження адміністративного управління містом та повітом. Обов’язки старости взяв на себе професор Михайло Білик, скарбовий уряд очолив Остап Лельо. Повітову раду – Онуфрій Власійчук,а міську управу – Іван Загаєвич. Було зорганізовано Студентську чоту, яка виконувала функції патрулювання та охорони на вулицях Яворова.
Степана Бриттана було поховано на місцевому цвинтарі. Кількість рядів стрілецьких могил поповнювалися. Кожного року на Зелені свята мешканці Яворова та повіту приходили віддати шану та поклін своїм героям, незважаючи на гоніння та заборони польської поліції. А з часом на сторожі стрілецьких могил постав Лицар-сторож, спертий на меч та повернутий обличчям на схід у виконання скульптора Сергія Литвиненка.
Роман Харамбура та Мирон Маренін, чотарі Яворівської чоти
Джерело інформації:
Коментарі
Дописати коментар