Щасливий той, хто вміє молитися, хто цінує молитву, хто витривало і добре молиться (Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства «О молитві і церковнім правилі». — Лаврів, 1910).
Ніколи не замикайте серця перед Божим голосом, котрий до душі промовляє. Той голос все веде дорогою до спасення і щастя, хотя й тісний путь і вузькі двері ведуть до життя» (Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних «На Великий піст». — Лаврів, 1910).
Молитва — то розмова з Богом. Яка ж то розмова, яка ж то бесіда, о якій цілком не думаєте або якої цілком не розумієте? (Із праці Митрополита Андрея «Божа сійба». — Львів, 1913).
Щоби молитва була такою, якою має бути, треба, щоби ми і душею, і серцем, і розумом повторяли тоті слова, що говоримо їх устами… Кождий розуміє, що молитва — передовсім справа душі, а не самого тіла. Бог дивиться на серце, на душу і лишень сеї молитви вислуховує, що пливе з душі (Із Пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних «О молитві». Лаврів, 1911).
«Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу». Коротке слово, а безконечна глибина тайн. Початок всякого існування і ціль людського життя, джерело всякого добра, а радше єдине добро, що містить в собі всі добра, єдине щастя нашої будучности, вічне життя і вічне спасення, безконечна єстественна любов, океани милосердія, єдина наша надія, єдиний предмет любови, найвища правда Божого об’явлення, блиск надприродної краси, в порівнянні з котрим гасне сонячне світло, сонце правди, котре дає життя, поза котрим безконечна темрява і безодня смерти (Із Пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства «О молитві і церковнім правилі». Лаврів, 1910).
Джерело інформації:
Коментарі
Дописати коментар