|Краю мій Яворовий

СЬОГОДНІ, 18 ЛЮТОГО, ЯВОРІВЩИНА ВШАНОВУЄ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ВІТАЛІЯ КОЦЮБИ

У 2014 році волелюбний Віталій на Інститутській у Києві відстоював кращу долю для всієї України. Батько двох дітей зі всіх сил хотів забезпечити світле майбутнє для своєї сім’ї і розумів, що політичний напрямок, який обрала тодішня влада, не відповідає очікуванням розвитку держави!

Холодні кулі бездушних снайперів прошили тіло Героя і у вічність відійшов відданий патріот своєї країни. Але ця жертва ніколи не буде і не є марною!

20 лютого 2021 року минає 7 річниця смерті Героя Небесної Сотні Віталія Коцюби, з нагоди гідної шани та пам’яті Героя, рідні Віталія, заступник голови Яворівської районної державної адміністрації Володимир Дзюнька, представник Яворівської районної ради Володимир Флис, начальник відділу культури молоді та спорту Яворівської міської ради Богдан Раделицький, мама Героя Небесної Сотні Романа Варениці, друзі, директор Вороблячинської ЗОО І-ІІ ступенів ім. Героя України Віталія Коцюби Василь Клебан та односельці зібралися аби вшанувати світлу пам’ять загиблого Героя України — Віталія Коцюби.

Щоб вшанувати пам'ять Героя Небесної Сотні Віталія Коцюби, в його рідному селі Вороблячин відбулося молитовне віче, яке очолив отець Володимир Левандійвський. Учні Вороблячинської ЗЗСО І-ІІ ступенів ім. Героя України Віталія Коцюби згадали ті трагічні події шестирічної давнини у віршах.

Опісля присутні поклали квіти та запалили лампадки до пам’ятника Віталія Коцюби.

Нагадаємо: Віталій Коцюба народився 7 червня 1982 року у селі Вороблячин Яворівського району Львівської області. Навчався у місцевій школі. Мешкав у місті Новояворівську Львівської області. Їздив на заробітки за кордон. Був добрим, спокійним, врівноваженим, співчутливим та безмежно щедрим. Був одруженим, виховував двох дітей.

За словами очевидців, ризикуючи життям, під обстрілом активісти повернулися за Віталієм, але вже живим його принести з вулиці Інститутської не вдалося. Ще о 7:30 розмовляв із мамою телефоном, а вже о 9:00 не відповідав на дзвінки.

Зі слів близького родича, був Віталій добрим, спокійним, врівноваженим, не за віком мудрим. «Коли загинув Віталій, то його дружина на той час поїхала в Польщу на заробітки, а дітей доглядала тітка Ірина. Самі розумієте, як жити молодій сім'ї в нашій державі без роботи. Треба якось собі раду давати. Ось Віталій і поїхав на Майдан, бо вже сили не мав терпіти знущання цієї клятої влади над народом. Першого разу все обійшлося. А другого — поплатився життям за мрію бачити молодих українців щасливими на рідній землі, а не рабами на закордонних заробітках. Віталій дуже любив своїх дітей, кохав дружину, хотів для них доброї долі.»

20 лютого звістка облетіла Яворівщину: серед загиблих героїв у Києві снайперські кулі обірвали життя 32-річного Віталія Коцюби. Похорони відбулися 23 лютого у Вороблячині у символічній могилі борцям за волю України.

Указом Президента України Петра Порошенка № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Віталію Миколайовичу Коцюбі посмертно надано звання Герой України з вшануванням ордена "Золота зірка".Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). Іменем Героя України Віталія Коцюби названо Вороблячинську ЗОШ І-II ступенів. Рішенням Яворівської районної ради Віталію Коцюбі надано звання "Почесний громадянин Яворівського району" (посмертно).

Вічна пам’ять славному сину України!