Батько святої Тетяни був високим царським урядником в Римі, й водночас таємним християнином. Тетяна пожертвувала своє дівицтво Богу і цілковито віддала себе молитві й добрим ділам. А що життя її було для всіх прикладом благочестя і чесноти, то поставлено її диякони- сою. У житії святого Григорія Ниського ми вже говорили про дияконис та їх обов’язки. Свята Тетяна віддалася усім серцем виконанню покладених на неї обов’язків, а життя її стало ще світліше, ще більше гідне того, щоб бути взірцем. У кожній справі вона старалася про те, щоб зростала слава Божа, а жінок, яких навчала правд віри, застерігала від гріха як найбільшого зла. І Бог нагородив чесноту дівиці, бо удостоїв її ласки прийняти смерть за Христову віру. За правління неповнолітнього імператора Олександра Севера його урядники почали переслідувати християн, у Римі мучитель Улпіян велів привести до себе Тетяну. І тут, на суді, у стражданнях святої дівиці Бог показав свою велику силу. Дві поганські святині Аполона і Діяни завалилися, коли кати хотіли завести туди святу мученицю. Одні мучителі її впали трупом, а інші навернулися, прийняли Христову віру і за це загинули від меча. Свята Тетяна без скарг зносила всі муки; кати били її, викололи їй очі, та Бог уздоровив святу дівицю. Різали її тіло бритвами, а замість крови (як свідчить благочестиве передання) з ран потекло молоко. Роздирали її тіло залізними гаками, кинули її левам, а ті не тільки не накинулися на неї, а як пси лизали їй ноги. А вогонь навіть не торкнувся її одежі. Врешті-решт святу Тетяну та її батька стяли мечем. Сталося це близько 225 р.
Щоб ваше здоров’я, як кремінь було,
Щоб щастя сімейне його берегло,
Щоб радість завжди була на порозі,
А лихо в далекій і вічній дорозі.
Хай поруч із вами Ангел ваш летить,
Убереже вас від біди повсюди,
Нехай несе вам радість кожна мить,
І благодать Господня з вами буде!
Джерела інформації:
Коментарі
Дописати коментар