«Тепер же зостаються: віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.»
Якщо ми б на якусь мить уявили, що в нас заберуть все матеріальне, що ми маємо, то з чим ми залишимось?
А залишимось ми зі своєю вірою, надією і любов’ю.
Вірою.
Вірою в себе, свого Творця, свої сили та свої таланти.
Вірою в своїх людей, в докладені зусилля та справу всього свого життя. І те, наскільки сильною є наша віра, залежить якість кожного прожитого дня, наших справ та нашого життя.
Надія. Нею треба жити.
Найбільше її цінують ті, хто був змушений пройти через випробування, ті, кого нищили, вбивали, спалювали, розтоптали.
А вони виживали, міцніли, рухались далі, жили...
і стали тими, для кого світанок - це не лише слово...
Любов.
Люби себе.
Прийми свої немочі, слабкості, свої поразки, перемоги, свою красу і унікальність.
Зрозумій нарешті, що твоє життя - це дар і чудо.
Люби Бога.
Люби Його так само сильно як він любить тебе. Любить не за щось, а незважаючи ні на що:
Люби ближнього.
Поважай, цінуй, дякуй, говори, запитуй, сварись, але, головне, пробачай і проси пробачення.
Бо справжня любов саме така...
Вона «довготерпить, милосердствує, не рветься до гніву...не радіє з неправди... усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить.
І, головне, ніколи любов не перестає!»
Тепер же зостаються: віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.
(1 Кор. 13:13)
І нехай вони завжди наповнюють наше серце.
Джерело інформації:
Коментарі
Дописати коментар