Перейти до основного вмісту


ЛЮДИ, ПАМ’ЯТЬ ПРО ЯКИХ ЖИВЕ Й ЖИТИМЕ СТОЛІТТЯМИ


Люди, пам’ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними й яскравими. В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу. 

До таких належать Іван Котляревський та Олександр Довженко.

Ми хочемо нагадати Вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 251 рік тому – 9 вересня 1769 року.

Ім'я це викликає у кожного з нас цілу низку асоціацій: і безсмертний парубок Еней, і невмируща Наталка - героїня п'єси, що стала праматір'ю нового українського театру, і рядки "Будеш, батьку, панувати..." Т. Шевченка, який перший передбачив світову славу Котляревського.

З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.

«Енеїда» Котляревського була в бібліотеці Наполеона. А цар Микола І мав її аж 2 примірники.

Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила. Після того він пішов до армії.

Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.

Був директором Полтавського вільного театру.

Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».

Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.

Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

10 вересня 2020 року відзначаємо 126 річницю з дня народження відомого українського письменника, мислителя, громадського діяча та кінорежисера Олександра Петровича Довженка.

Він народився і жив для добра і любові. У світ мистецтва він прийшов з берегів зачарованої Десни... Його ім’я внесено до списку найталановитіших митців вітчизняного та світового кінематографа.

Довженко - романтик щиро вірив, що прийде весняна повінь і знесе весь бруд і намул з українського народу. Світ «Зачарованої Десни» глибокий, невичерпний, він також безмежний, як і людське пізнання. Скільки заховано в ньому думок, почуттів, переживань великого художника. У ньому — духовна опора кожного українця.

Завідувачка відділом обслуговування нашої бібліотеки Лариса Ходєєва презентувала розгорнуту книжкову виставку, на якій вміщено твори геніальних письменників та літературу про них.









































Джерело інформації:

























































Коментарі

  1. Лише цитати:

    «В яку безодню горя впав мій народ і скільки горя ще жде його в майбутньому! Поділять його знову. Роз'єднають, бодай не з'єднували, розженуть, як журавлиний ключ у бурю, та ще й звинуватять, що не звідти сонце сходить, не туди заходить».

    «Чи зберуться наші люди знову на Вкраїні? Чи повернуться вони з усіх нетрів, далеких далекостей нашого Союзу і заповнять її замість померлих од ворога, од мору, од кулі і петлі? Чи так і лишаться там, а на наші руїни наїдуть чужі люде і утворять на ній мішанину.
    І буде вона не Росія, не Вкраїна, а щось таке, що й подумати сумно».

    «Таке ось каліцтво: голова з вищою освітою, серце з нижчою, а шлунок темний і потребує много харчу і напоїв».

    «Дурень – не обов’язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, партстаж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною».

    «Я помiтив, що характерною рисою тупих людей, що займають iнодi вiдповiдальнi посади, є умiння швидко приймати радикальнi рiшення з усякого питання».

    «О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями».

    10 вересня народився Олександр Петрович Довженко (1894-1956), український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик
    світового кінематографа.

    Наведені цитати зі щоденників Довженка, які уперше видано в середині 1960-х, стали культурною сенсацією, насамперед для покоління «шістдесятників» і, на жаль, не втрачають своєї актуальності.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар