Перейти до основного вмісту


СЬОГОДНІ, 23 СЕРПНЯ, ЯВОРІВЩИНА СВЯТКУЄ 153-РІЧЧЯ ОСИПА МАКОВЕЯ


Сьогодні, 23 серпня, Яворівщина святкує 153-річчя поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, редактора багатьох періодичних видань, педагога та громадсько-політичного діяча Осипа Маковея.

Біля садиби, де народився поет, відбулось вшанування пам’яті видатного українця. Також присутні оглянули музей-садибу.

Участь у заході взяли перший заступник голови Яворівської райдержадміністрації Віталій Денега, заступник голови районної державної адміністрації Володимир Дзюнька, керівник апарату районної державної адміністрації Зоряна Мірило, голова районної ради Володимир Сичак, начальник відділу культури, туризму молоді та спорту Яворівської РДА Наталія Лялюк.

На завершення заходу, до підніжжя пам’ятника Осипа Маковея поклали квіти. 

Довідка: Осип Маковей народився 23 серпня 1867 року в місті Яворові. Навчався в українській гімназії у Львові й на філософському факультеті Львівського університету. Щоб не сидіти в батька на шиї, Осип підробляв репетиторством, перекладами урядових документів у магістраті й журналістськими публікаціями.

Був редактором журналу «Зоря» (1894-95), газети «Буковина» (1895-97), одним із редакторів «Літературно-наукового вісника» (1897-99), співробітником «Діла». З 1899 р. – викладач учительської семінарії в Чернівцях. 1901 p. р. одержав вчений ступінь доктора філософії за дослідження творчості П. Куліша. Під час Першої світової війни 1914-18 р. р. служив військовим перекладачем австрійської армії, начальником поштової цензури в Чернівцях, пізніше – в радіогрупі. У післявоєнний період працював директором вчительської семінарії в Заліщиках.

О. Маковей був знайомий і підтримував дружні стосунки з І. Франком, Лесею Українкою та іншими письменниками. Літературну діяльність розпочав у кін. 80-х р. р. XIX ст.

Автор поетичних збірок «Поезії» (1895), «Подорож до Києва» (1897), «Ревун» (1910). Частина поетичної спадщини О. Маковея залишилася неопублікованою. Найповніше талант письменника виявився в прозових творах, зокрема, «Залісся» (1897), «Ярошенко» (1905), оповіданнях, об’єднаних у збірках «Наші знайомі» (1901), «Оповідання», «Кроваве поле» (1921), «Примруженим оком» (1923).

О. Маковей досліджував творчість І. Франка, Лесі Українки, П. Грабовського, Т. Бурдуляка, Ю. Федьковича. Літературні псевдоніми – Spectator, О. Степанович. Дійсний член НТШ з 1903 р.

За безкомпромісний патріотизм під час українсько-польської війни й після неї потрапив 1921 року до «чортківської в’язниці», яка підірвала його здоров’я.

Помер Осип Маковей 21 серпня 1925 року – за два дні до свого 58-ліття.






















































Джерела інформації:





























Коментарі