Перейти до основного вмісту


МАНДРУЄМО ЯВОРІВЩИНОЮ - ЧАСТИНА 17


#Народні_промисли_Яворівщини
#Зустрічі_з_митцями
#Художнє_професійно_технічне_училище_імені__Й_Станька
#Василь_Гевало
#Різьба
#Столярство
#Живопис
#Ковальство
#Яворівська_забавка
#Лозоплетіння
#Музей_наподних_промислів

Наприкінці 90-х років увага до забавкарства знову зросла. У Художньому ПТУ № 14 ім.Й.Станька ,що розташоване в Івано-Франковому, майстри виготовляють традиційні забавки, творчо працюють і розвивають асортимент авторських розробок. За останнє десятиліття виникло ще кілька осередків із виготовлення забавки. В Яворові – Ольга та Василь Логіни відновили давнє родинне забавкарське ремесло. У Новояворівську творчо розвивають тематику іграшок спілчани Яворівського осередку Іван Бабійчук, Андрій Шопський, Світлана Бабійчук-Кузьменко. У Янові (Івано-Франковому) - Остап Сойка та Оксана Когут відроджують давні традиції та проектують авторські сучасні іграшки.

А Товариство краєзнавців Яворівщини «Гостинець» почало досліджувати історію, типологію, традиції орнаментування автентичної забавки.

Для того щоб створити високохудожні твори, потрібен не тільки якісний матеріал, а й вправні руки, щире серце і поетична душа. Яворівські майстри розпису працювали над виготовленням іграшки від початку до завершального оздоблення. Забавки завжди розписували яскравими малюнками, в яких виявляли міцний зв'язок із традиціями життя. Посуд, знаряддя, меблі, одяг – все відтворювали в народних забавках. А іграшкові меблі повторювали в мініатюрі оригінали. Були намагання впровадити нові зразки іграшок, але майстри не приймали їх, виробляючи свої твори завжди на одну моду, так як це робили їх батьки і діди.































Коментарі