"Христос Євхаристійний"
Денис Тимчишин, Кафедра Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв
У четвер по неділі всіх святих у церковному календарі Української Греко-Католицької Церкви маємо свято Торжественного поклоніння пречистим Тайнам тіла і крові Господа нашого Ісуса Христа. З огляду на будний день, його урочисте відзначення зазвичай переносять на неділю. Воно відоме також під назвою Свято Пресвятої Євхаристії.
Пресвяту Євхаристію установив Ісус Христос на Тайній Вечері з апостолами, щоб по всі часи приносилася в Церкві Свята Безкровна Жертва на згадку Його Кровної Жертви на хресті та щоб бути духовною їжею для душ. Таїнство Пресвятої Євхаристії здійснюється на Святій Літургії, яка є осердям духовного життя Христової Церкви.
Культ Пресвятої Євхаристії у Східній та Західній Церквах спочатку був поєднаний тільки з відправою Святої Літургії. У XII ст. Західна Церква з різних причин починає впроваджувати культ Пресвятої Євхаристії поза відправою Святої Літургії, тобто культ освячених і в Кивоті збережених Євхаристійних Дарів. Вшанування Євхаристійного Христа в Кивоті стає у Західній Церкві мотивом до започаткування празника Божого Тіла. Його святкує Західна Церква в четвер після віддання празника Зішестя Святого Духа.
У перших віках християнства Освячені Дари зберігали про запас для хворих і вмираючих в захристії або за престолом, у посудині в вигляді голуба. Сьогоднішні кивоти з’явились аж у ХVI сторіччі.
Св. Отці першого тисячоліття як Східної так і Західної Церкви закликали вірних до частої і навіть щоденної участі в Святій Літургії. Перші християни настільки любили і цінували Божественну Літургію і Святе Причастя, що найбільшою карою для них було відлучення від участі у богослужінні.
У всіх Православних Церков й сьогодні культ Пресвятої Євхаристії пов’язаний лише зі Святою Літургією. Латинська Церква в XIII сторіччі установила празник на честь Пресвятої Євхаристії насамперед, щоб протидіяти єресям, які перечили правдиву присутність Ісуса Христа під видами хліба й вина. Згодом і Східні Католицькі Церкви, зокрема, сирійців, халдейців, маронітів, вірменів, коптів, мелхітів, починають відзначати празник Божого Тіла. Рішенням Замойського Синоду це свято стало обов’язковим і в нашій Греко-Католицькій Церкві.
Коментарі
Дописати коментар