Перейти до основного вмісту


5 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ


На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше 1 мільярда людей, або 15 відсотків населення Землі. В Україні, за останніми офіційними статистичними даними, кількість таких людей зростає. Щороку особами з інвалідністю стають декілька тисяч чоловік. Забезпечення прав і свобод людини з інвалідністю є одним із пріоритетних у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Проте, незважаючи на низку заходів, які вживаються державою для покращення становища людей з інвалідністю, результати моніторингу Уповноваженого та аналіз звернень громадян засвідчують, що люди з інвалідністю не мають змоги повною мірою реалізовувати свої права нарівні з іншими громадянами, зокрема у сферах освіти, охорони здоров’я, праці, користування транспортними послугами, безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, доступу до інформації та реалізації виборчих прав.

На сьогодні поки що не вдалося створити цілісну універсальну систему медичної та соціальної реабілітації людей з інвалідністю. Рівень соціального захисту цієї категорії громадян не дозволяє забезпечувати їм достатній життєвий рівень.

Ці та інші проблемні питання забезпечення прав осіб з інвалідністю відображені в Альтернативній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про виконання Україною Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яка у березні 2020 року надіслана до ООН.

Питання дотримання рівності прав і можливостей людей з інвалідністю має бути важливим не лише для вказаної категорії громадян, а й для українського суспільства в цілому, адже стимулює його розвиток та наближує до європейських стандартів забезпечення прав і свобод людини.

Особливої гостроти питання дотримання прав осіб з інвалідності набуло у зв’язку з подіями, пов’язаними з анексією Автономної Республіки Крим та військовим конфліктом на сході України, що призвело до стрімкого збільшення кількості людей з інвалідністю, які, серед іншого, потребують надання належних реабілітаційних послуг.

Отже, органи державної влади та місцевого самоврядування, а також громадське суспільство повинно скоординувати зусилля для забезпечення гідного життя людям з інвалідністю без будь-якої дискримінації, зокрема шляхом врахування найкращих світових практик та застосування інноваційних альтернативних європейських підходів у сфері забезпечення рівності прав осіб з інвалідністю.









Джерело інформації:














Коментарі