День XVІ
Літери «Ю», «Я»
Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
Як образ берегів в імлі на морі, –
В одній хвилині з’явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
То лиш приходить раз, але назавжди,
Не стерти образу цього тобі,
Ти не втечеш, дивись вперед – і знай:
Одно тобі зосталось – тільки жити з ним,
І сповнитися ним, воно – від Бога,
Якже ж не вчув призначення свого, –
Ти ще не жив, і ще не гідний вмерти.
Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної раси? Божеським законом є відчувати своє власне «Я», свою родину, цілий свій рід, – найвищим!
Як образ берегів в імлі на морі, –
В одній хвилині з’явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
То лиш приходить раз, але назавжди,
Не стерти образу цього тобі,
Ти не втечеш, дивись вперед – і знай:
Одно тобі зосталось – тільки жити з ним,
І сповнитися ним, воно – від Бога,
Якже ж не вчув призначення свого, –
Ти ще не жив, і ще не гідний вмерти.
Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної раси? Божеським законом є відчувати своє власне «Я», свою родину, цілий свій рід, – найвищим!
«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):
Юр молитовно звів свої долоні,
В сильветках веж церковних біль завис,
Бо в місті пишному поломаний є кріс,
У місті Льва - забави вітрогонні... ("Львів")
❃❃❃
Ясмин вечірній неспркоєн.
І теж, як він, у далиніЯ бачу переблиски воєн,
Перекликання потайні
Боїв раптових, наче злива,
І так тривожно є, вродлива,.. ("Світлість")
❃❃❃
- Як дві перлини
В однім намисті,
Були ми, кохана!
Як пара квітівЗ одного віття,
Були ми, кохана!
Як сплетені руки
Людини в молитві,
Були ми, кохана! ("Троянда з Єрихону")
Джерела інформації:
Краю мій Яворовий
#Юрій_Липа_120
ВідповістиВидалити#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
День 16
Літери Ю, Я
!!! Як я люблю людей...
А що в них найлюбіше?
Вітання усміхом людини до людини.
А з усміху любов зростає часом, правда?
!!! Я став молитися. Проміннями ясними
Лице твоє заблисло. Ти сказав: «Борись!»
!!! Як сонце в променях, що палить і тремтить,
Як сонце в променях, іскристостях і громах,
Благословен, що рвеш в надлюдську шир і помах,
Благословен єси за кожен день і мить!
!!! Я з дивним птахом на розмові
Пізнав закони чарівні,
Що ти є скрізь, що дише злотом
Твого імення вся земля,
І смужок рожі попід плотом,
І марш оружний короля.
#Юрій_Липа_120
ВідповістиВидалити#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
День 16
Літери Ю, Я
Як моря даль, - розгорненная праця
І - Божий зір над тим.
І раптом - буря,
Що кине хвилі в берег той, що треба.
Не знаєм більш нічого. Чуєш?
Жди і молись.
***
Як злотий дзвін монастиря,
Співає пристраснеє літо,
І неба синього зоря
В мені захована укрито.
В цвітучій мудрості доріг
Мене сповили сонні міти
Про дні, що йдуть, що я не встиг
Ще, сміючися, покорити.
***
Як залізнеє поле, крівавим засіяне цвітом,
Ти дзвениш і даруєш привітом нас дужих і сильних,
Ти печалью безвластя так будиш, і рвеш, і бадьориш!
Із глибин давнини, що без меж і без міри донині,
Наче крик соколиний палає нам трепет беззвучний,
Се пороги, се - кручі, се - море кричить навздогінці.
***
... юрби вчинків, з'єднані у Світлі,
Закаменіють, збліднуть, відійдуть,
І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя...
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
- Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись...
***
Як блиск оголення, як пісенька в забаві,
Як лінія двох тіл, що в'януть і брунькують,
Як крики похотей, перекупок на ринку,
Що простягають м'яса м'які і криваві.
Любов - то завжди є нещастя.