Краю мій Яворовий

НЕДІЛЯ ПАСХИ. ВОСКРЕСЕННЯ ХРИСТОВЕ

"Христос воскрес із мертвих, смертію смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував"

(Тропар Пасхи)

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це Світлий Празник Христового Воскресіння. Він, як каже ірмос 8-ої пісні пасхального канона утрені: "Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств". Тож у світлому й радісному дні Христового Воскресіння св. Церква взиває небо й землю до святої Божої радости: "Хай небеса достойно веселяться, хай радіє земля, хай празнує увесь світ видимий і невидимий, бо Христос устав, радість вічна" (Тропар 1-ої пісні канона).

Празник Христового Воскресіння у наших богослужбових книгах має такі назви: Свята й Велика Неділя Пасхи, День Святої Пасхи або Свята Пасха. Наш народ на означення празника Пасхи має ще слово "Великдень", що значить Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю.

В ході 4-5 віків святкування празника Пасхи продовжується з одного дня на цілий тиждень, який зветься "світлим тижнем" у противенстві до тижня перед Великоднем, що має назву "великого" або "страсного".

Тропар Пасхи: "Христос воскрес із мертвих../", що його стільки разів співаємо у воскресному часі, коротко охоплює ввесь зміст, суть і значення празника. Осередок воскресної утрені творить канон. В ірмосах, тропарях і стихирах канона виступає перед нами Христос, як обіцяний Месія, як Бог у маєстаті й силі, як Спаситель і Відкупитель, як Переможець над смертю, адом і гріхом.

Над глибоким змістом і поетичною формою великодньої утрені ввесь час домінує тріюмфально-переможний тон святої, неземної і вічної радости, що промінює на нас з кожного ірмоса, тропаря чи стихири. Тут переживаємо ту повноту радости з Христового Воскресіння, що її св. Григорій Богослов у своїй пасхальній бесіді так висказує: "Вчора я розпинався з Христом, сьогодні прославляюся з Ним. Вчора я вмирав з Ним, сьогодні оживаю з Ним.  Вчора я погребувався з Ним, сьогодні воскресаю з Ним". У Христовій перемозі все бере участь, небо і земля і ад. Все взиває нас до радости. Та небесна радість охоплює цілу людину й усі її почування. 

Христове Воскресіння, вкінці, це певна запорука нашого воскресіння до щасливого вічного життя. Як Христос воскрес, так і ми колись воскреснемо до нового світлого й вічного життя. Сам Христос запевняє нас про це: "Бо надходить час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд... Така бо воля мого Отця, щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня" (Іван 5, 28-29 і 6,40).

Хай лине увись передзвін Великодній,

І кличе молитва душу в політ!

Хай зійдуть на землю щедроти Господні

І крила розгорне оновлений світ!

Радість з неба ся являє,

Пасха красна днесь витає,

Радуйтеся щиро нині,

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес:

Христос воскрес!

Джерело інформації:
Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. - Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. - 493 с.