День IX
Літера «О»
Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
(«В покорі просять покоління...» // Поезія.
Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.
Одне святе є в світі — кров людей хоробрих,
Одні живуть могили — вірних Батьківщині!
Одність, власна релігія, власна висока мораль і відвічні геополітичні підстави — це є величезні заповіти.
В обличчі Держави людина мас таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
(«В покорі просять покоління...» // Поезія.
Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.
Одне святе є в світі — кров людей хоробрих,
Одні живуть могили — вірних Батьківщині!
Одність, власна релігія, власна висока мораль і відвічні геополітичні підстави — це є величезні заповіти.
В обличчі Держави людина мас таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):
Одне святе є в світі - кров людей хоробрих,
Одні живуть могили - вірних Батьківщині. ("Епітафія")
❃❃❃
Ой, князю, та не мій
пануєш, та не в мене,
чого єси кликав?...
Ой, князю, не знаєш ти, чого хочеш:
грали тобі музики зрясна,
летіли твої стріли збучна,
цвіло тобі божеє деревце -
а все був я з тобою... ("Цар-Дівиця")
❃❃❃
Одвертається молодший. Плюскоче море, розбігаються скибки хвиль, у танцю йдуть за обрій. ('Корабель, що відпливає")
Джерела інформації:
Краю мій Яворовий
#Юрій_Липа_120
ВідповістиВидалити#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
День 9
Літера О
!!! Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.
!!! Од одного незчисленного
До другого царства незміренного
Міст дугою зіп’явся;
На одному кінці лев уклався,
На другому діти з смолоскипами,
І течуть ріки ріками
Через міст.
Ех, виорю небо орлами,
Засію поля самоцвітами,
Половлю всіх райських пташок,
А ступлю крок —
Потемніє небо із орлами,
Потемніє поле з самоцвітами,
Стихне пісня моя,
Стихну я.
Згасну.
#Юрій_Липа_120
ВідповістиВидалити#Історико_духовна_акція
#Липівські_читання_2020
День 9
Літера О
О, друже мій, повірте,— все, що є на світі,
Найбільш тривале і велике, все створили
Мужчина й жінка тільки в пристрасті найвищій.
***
О, прокляття моє богорівне, прокляття простору!
Ти у душах сумирних, як дим, як пожар, як нещастя,
Як залізнеє поле, крівавим засіяне цвітом,
Ти дзвениш і даруєш привітом нас дужих і сильних,
Ти печалью безвластя так будиш, і рвеш, і бадьориш!
***
Ото життя твоє:
Як моря даль, - розгорненная праця
І - Божий зір над тим.
І раптом - буря,
Що кине хвилі в берег той, що треба.
Не знаєм більш нічого. Чуєш?
Жди і молись.