Краю мій Яворовий

#ІСТОРИКО_ДУХОВНА_АКЦІЯ З НАЗВОЮ #ЛИПІВСЬКІ_ЧИТАННЯ - ДЕНЬ 8

День VIII

Літера «Н»

Найвищий вислів влади — це отаман, коли ж він є й господарем душ, — це батько.

Нема ніяких так званих об'єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.

Найсолодшою смертю є смерть за Отчизну. Вона ж дає зміст життя.

Найважливіші здобутки людства зростали й зростатимуть в українській расі.

Нерозумно було б шукати української ідеї серед ідей, що йдуть за чужою модою з Заходу.

«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):

#Юрій_Липа_120

#Історико_духовна_акція

#Липівські_читання_2020

Нужденне є людини здобування;

Нужденні - похвала і самохвальство,

Бо, що з похвал? Чин хвалить, не людина.

Нужденна спрага сповнитись у цілі,

Велика ціль - річ більша від людини. ("Питання")

❃❃❃

Націє, народжена з огня,

Націє, великая, молись, -

Яснозбройний Юрій, як колись,

Осідлав могутнього коня... ("Суворість")

❃❃❃

На тихий день, на став, на міст,

На дзвінкість стиглую садів

Упала срібла пісня дів

Дощем розірваних намист;

І коло темного весла,

Перекликальні в самоті,

Вода глибока пронесла

Слова печальні і прості. ("Світлість")

Джерела інформації:

Natali Lyalyuk

Краю мій Яворовий