Перейти до основного вмісту


#ІСТОРИКО_ДУХОВНА_АКЦІЯ З НАЗВОЮ #ЛИПІВСЬКІ_ЧИТАННЯ - ДЕНЬ 7


День VII
Літери «Л», «М»

Людину визволити — велика річ, нарід — свята!

Мова ніколи не створиться бюрократією.

Місія письменника в суспільстві — провідництво.

Ми — нація, сузір'я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили.

Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.




«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):


Лунає стиха давній менует
І в серці рідіснім наново розцвітає
Життя поем виспівливе, безкрає
В мереживах сильвет. ("Прогулька верхи")

❃❃❃

Лунало в палацах, як ріг:
"Град Божий визволь із полону, -
Там на розтоці всіх доріг
Земля прикраситься в корону!" ("Князь полонений")

❃❃❃

Мій менший мене не взорить, -
(Що йому братній привіт!)
Для нього є тільки хворіІ власний великий світ...
Мій старший в тузі безсонній
Ніколи не стулить віч, -
Перед ним - книги законів
І людство, Велика Річ... ("Три брати")

❃❃❃

Мов дві перлини
В намисті поруч -
Кохана.
Мов дві галузки
З одного лавра,
Глянь.
Мов дві зірниці
В однім сузір'ю.
Се ж ми!
Ми - світлі перли,
Ми світлий кетяг,
Ми - вічне сонце,
Одно - ми, кохана! ("Корабель, що відпливає")







Джерела інформації:
Natali Lyalyuk
Краю мій Яворовий






Коментарі

  1. Яворівська ЦРБ ім.Ю.Липисереду, 22 квітня 2020 р. о 18:07:00 GMT+3

    #Юрій_Липа_120
    #Історико_духовна_акція
    #Липівські_читання_2020
    День 7
    Літери Л, М

    !!! Людину визволити — велика річ, нарід — свята!

    !!! Людська душа, як дерево гіллясте,
    Як дерево гіллясте при дорозі.
    Із вихором дорожнім прилітають
    І осідають біси на деревах.
    В гущавині привітній і зеленій
    Побачиш — блисне з ізмарагду око
    Або, обважнене надміром бісів,
    І жовкне, й гнеться дерево додолу.
    Ідеш задуманий в алеї душ людських
    І оглядаєш ці гримаси й вихиляси;
    Бо ж то так рідко струнчиться і квітне
    Душа, як дерево, очищена громами...

    !!! Мова ніколи не створиться бюрократією.

    !!! Ми — нація, сузір'я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили.

    !!! Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.

    ВідповістиВидалити
  2. #Юрій_Липа_120
    #Історико_духовна_акція
    #Липівські_читання_2020
    День 7
    Літери Л, М

    Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
    Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
    - Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись...

    ***
    Молю Тебе! Не будь лишень на мить,
    А, як до учнів, злинь, щоб говорить.
    Як лагода, як визвіл, заясній,
    Не проминай, - зостань в душі моїй!
    З'явись і сповнись мною!

    ***
    Мов віддихи полей, мов тихий клич для мене,
    Мов переплески хвиль із теплих берегів.
    З дзвінкої глибини розлученості й туги
    До тебе думи шлю, для тебе — порив мій,
    Німотний літ орлів в блискучі виднокруги,
    Німотний літ орлів у лагоді нічній.

    ***
    Мене сповили сонні міти
    Про дні, що йдуть, що я не встиг
    Ще, сміючися, покорити...

    ***
    Мій Боже,
    Мов срібло в минулім заквітне, мов кучері хмарки...
    Це ж вантаж любови найбільший, і де ж він?
    Уже їх немає, лиш сріблом просторяться хмарки
    І серце тремтить: — Буду вдячний! та вже їх немає.
    І бачиш, що вдячність твоя розростається й світить,
    І світить на тих, що минули й не чули подяки,
    І бачиш, що кажуть ласкаво: не бійся, то — дар наш

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар