День XIV
Літера «Л»
Людська потреба щастя
... Вже з народження кожна людина шукає собі щастя-долю; Бог нас сотворив такими. Сотворив нас для щастя. І серце наше неспокійне, коли довго щастя не знайде.
Все, що Бог нам дає, — то лише для того дає, щоб ми дійшли до вічного щастя в небі. Навіть тоді, коли хрести, терпіння посилає, то дбає про наше добро і наше щастя, бо через терпіння можемо собі заслужити на Царство небесне
Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю вважає не за свою лишень власність, але також за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має здати колись строгий рахунок перед Богом.
Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою.
... Вже з народження кожна людина шукає собі щастя-долю; Бог нас сотворив такими. Сотворив нас для щастя. І серце наше неспокійне, коли довго щастя не знайде.
Все, що Бог нам дає, — то лише для того дає, щоб ми дійшли до вічного щастя в небі. Навіть тоді, коли хрести, терпіння посилає, то дбає про наше добро і наше щастя, бо через терпіння можемо собі заслужити на Царство небесне
Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю вважає не за свою лишень власність, але також за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має здати колись строгий рахунок перед Богом.
Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою.
«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):
"Людина, що здає собі справу, як дуже Бог полюбив її і скільки вчинив для неї, а до того людина, яка хоч трохи зрозуміла, яким добрим є Бог сам у собі, не може не любити Його! А коли вже Бога полюбить, тоді милим їй являється все, що до Бога належить, що до Бога веде і що Богові миле. Мила їй і кожна людина, бо в ній пізнає Божу дитину. Так-то любов Божа просвічує ціле життя людини."
❃❃❃
"Любов ближнього є в християнстві всім. Християнство – це наука любові, а християнська праведність – це життя любові ближнього. Христос так полюбив нас, грішників, що життя Своє за нас віддав. А правдива любов обіймає всіх ближніх. Годиться, вправді, своїх близьких більше, а дальших, чужих менше любити, але християнською любов’ю треба усіх ближніх обіймати."
❃❃❃
"Люди всі є собі братами, дітьми однієї Божої родини; нехай для себе мають справедливість і любов, а дорогою мирною без боротьби знайдеться зарада на біду. Бог дав людям не однакову долю. Ті всі різниці між людьми Бог святий зрівняє. Кожному справедливо віддасть після його заслуги: праведним – вічне життя, грішникам – вічну кару."
❃❃❃
"Лише тоді життя прославляє Бога, коли чоловік щиро, добре й довго та покірно молиться. Без такої молитви не може чоловік остерігатися гріха, не може в життю ані Бога так любити, як треба, ані ближнього, як себе самого. Хоч ярмо Христа легке, християнське життя стається легким лише з молитвою, а без неї не раз дуже тяжке."
#Шептицький_155
ВідповістиВидалити#Абетка_Шептицького
#День_14_літера_Л
Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю вважає не за свою лишень власність, але також за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має здати колись строгий рахунок перед Богом.
#Шептицький_155
ВідповістиВидалити#Абетка_Шептицького
#День_14_Літера_Л
Яворівська ЦРБ ім.Ю.Липи
�� "Любов полягає в ділах, а не у словах".
�� "Любов для родини, як вода для риби.
Витягни рибу з води - згине. Візьмиш любов з родини, а вже і родини не буде".
�� "Людська потреба щастя ...
Вже з народження кожна людина шукає собі щастя-долю; Бог нас сотворив такими.
Сотворив нас для щастя. І серце наше неспокійне, коли довго щастя не знайде. Все, що Бог нам дає, — то лише для того дає, щоб ми дійшли до вічного щастя в небі. Навіть тоді, коли хрести, терпіння посилає, то дбає про наше добро і наше щастя,
бо через терпіння можемо собі заслужити на Царство небесне".
�� "Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання,
не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою".
�� "Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю вважає не за свою лишень власність, але також
за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має здати колись строгий рахунок перед Богом".
�� "Легіні у цій хаті – то християнські молодики, здорові та міцні; уміють і Богові помолитися,
і чесно працювати. І для батьків є вони
допомогою та втіхою. Ці молодики стануть незабаром і батьками добрими. І будуть знати,
як по-християнськи жінок своїх любити та по-християнськи дітей своїх навчати".
02.04.2020 року
"Людина, бачите Дорогі, це єство дуже дрібне і дуже немічне. І далекий від правди той, хто про себе думає, що є великий та могутній.Ви мусите з’ясувати собі, що легковаження гадки й досвіду старших є відкинення авторитету віку й досвіду та що упадок авторитету є завсіди небезпечний. Хто відкидає авторитет старших, - легко відкине авторитет батьків, а від так і кожний інший авторитет у народі. Вкінці дійде до того, що буде відкинений авторитет Церкви, Бога і всякої етики. Чи ж це не веде до повної анархії?"( Пастирське послання Митрополита Андрея "До молоді")
ВідповістиВидалити