Краю мій Яворовий

#ІСТОРИКО_ДУХОВНА_АКЦІЯ З НАЗВОЮ #ЛИПІВСЬКІ_ЧИТАННЯ - ДЕНЬ 12

День XI

Літери «Т», «У»

Там, де є українці, там завжди є мистецтво.

Тільки віра вища і чеснота в будові вирве душу з грища і правду - з крові.

Українські герої - це висловники туги і праці бага­тьох поколінь.

«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):

#Юрій_Липа_120

#Історико_духовна_акція

#Липівські_читання_2020

Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш,

Так, брала я тебе на руки ще малого,

Дивилася на тебе, як ти ріс і бавивсь,

Як став мужчиною, став коло мене поруч,

Не гнівайся ж на мене, - я з тобою завжди,

Я так, як вітер свіжий, що довкола тебе,

Як та земля, що ходиш, і вода,що п’єш,

Як зорі, що, ти віриш тайно, є незрушні...

... І я була б слабіша, коли б ти не вірив. ("Жінка")

❃❃❃

Тесали ліс, залізо гнули в вимір

І терпеливо корабель лучили

Майстри віддавна... Майстром будь і ти. ("Комілітонові чорноморцеві")

❃❃❃

Усе відкинуть. Слухати лиш волі,

Що смерти тінь щодня в зусилля кличе,

Що гне у смерть, мов щоглу корабля.

Наповнені, напружені вітрила

Ось-ось зігнуть до спінености моря. ("Питання")

Усе ніщо на світі: бенкети веселі,

Уквітчана зрадлива гра любови

І здобуття прихильности людської. ("Епітафія")

Джерела інформації:

Natali Lyalyuk

Краю мій Яворовий