Перейти до основного вмісту



#КУЛЬТУРНО_ДУХОВНА_АКЦІЯ З НАЗВОЮ #АБЕТКА_ШЕПТИЦЬКОГО - ДЕНЬ 9

День IX
Літера «Р»

Різновиди соціальної організації: родина, територіальна громада, нетериторіальні добровільні товариства, нація з власною державою.

Релігійна ситуація в Україні багато в чому подібна до ситуації, яка була у 16 столітті. Любов до Батьківщини, спільне добро і спільний інтерес важливіші за міжконфесійні суперечки.

Розумом визнає християнин свою віру. Хто не знає своєї віри, той лише називається християнином. Бо християнин - це людина, що своїм розумом визнає % правду все те, що Христос об’явив, а свята Церква подає до вірування. Тому-то перша і найважливіша річ для християнина - знати свою віру...
Та цього не досить. Він мусить щиро полюбити її й жити так, як вона наказує. Бо мертвою є віра такого християнина, що не має у своєму житті діл віри.




«Краю мій Яворовий» (Marichka M.):


"Розмова з Богом – та ж то річ, що людську душу рівняє з ангельською природою, ставить майже нарівні з Богом, а Тройці Єдиним. Навчитись розмовляти з Богом, слухати Божого голосу у власній душі, відповідати Богові, ставити питання – та це трудніша річ, як вилітати орлом до неба, купатися в блакитних просторах, в сонячнім світлі."






Джерела інформації:
Краю мій Яворовий



Коментарі

  1. Яворівська ЦРБ ім. Ю.Липивівторок, 31 березня 2020 р. о 12:34:00 GMT+3

    #Шептицький_155
    #Абетка_Шептицького
    #День_9_літера_Р

    Розумом визнає християнин свою віру. Хто не знає своєї віри, той лише називається християнином. Бо християнин — це людина, що своїм розумом визнає відсоток правди, все те, що Христос об’явив, а свята Церква подає до вірування. Тому-то перша і найважливіша річ для християнина — знати свою віру...
    Та цього не досить. Він мусить щиро полюбити її й жити так, як вона наказує. Бо мертвою є віра такого християнина, що не має у своєму житті діл віри.

    ВідповістиВидалити
  2. #Шептицький_155
    #Абетка_Шептицького
    #День_9_Літера_Р
    Яворівська ЦРБ ім.Ю.Липи

    "Розкажу Вам про себе: перед тим, як піти в монастир, я п’ять років вивчав усілякі права та статути, тому знаю їх так само, як адвокат чи нотар. Утім одного боргу так боюся, що, як комусь й одного ринського винен, стараюся його якнайшвидше повернути, і таки того самого дня, якщо зможу, завжди віддам. Ви і самі кажете:
    “Хто боргу не боїться, той Бога не боїться!”.
    Проте є багато поміж Вами людей, які люблять борг затягнути, але не люблять його віддавати".

    31.03.2020 року

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар