«КРАЮ МІЙ ЯВОРОВИЙ» ДОЛУЧАЄТЬСЯ ДО #КУЛЬТУРНО_ДУХОВНОЇ_АКЦІЇ З НАЗВОЮ #АБЕТКА_ШЕПТИЦЬКОГО
Сьогодні у рамках вшанування 155 річниці від дня народження митрополита Андрея Шептицького розпочинаємо нову #культурно_духовну_акцію з назвою #Абетка_Шептицького.
Просимо пригадати цитати, вислови, рядки з повчань на кожну літеру абетки й опублікувати їх у своєму пості (FB) й в коментарях тут, на сайті, можете на відео зачитувати.
Отже, розпочинаємо, але незвично, бо абетка буде зворотньою.
День Ⅰ
Літера «Я»
Літера «Я»
«Я, Андрей Митрополит, хоч і не достойний називатися твоїм слугою, бажаючи, однак, тобі, Пресвята Діво, Пренепорочно Зачата, віддати найбільшу честь і славу, вибираю тебе за особливу Покровительку мені повірених єпархій і всіх у них вірних. (...) Посвячую тобі всі їхні родини, їхні хати і домівки із здобутком і майном, і через Кров твого Сина, котру за нас пролив, благаю тебе, Пресвята, прийми нас усіх під свій могутній покров.
Прийми нас за дітей, будь нам Матір’ю, Заступницею, Опікункою, Владичицею і випроси, Всемилостива, всім нам ласку у Бога, щоб остерегтися в ділах, словах і думках всього, щоб могло б не подобатися Богу і тобі, Мати наша».
«Краю мій Яворовий» (Marichka M.) долучається до акції:
«Як ясне сонце на небі буває часом заслонене темними хмарами, так і слава та радість християнського життя буває заслонена хрестом-терпінням. А ті хмари бувають часом такі темні, що й праведники забувають про те, що є поза заслоною. (...) Часом заслона хреста і терпіння така прозора, що поза нею блищить і світить слава воскресения і з-поза знаку смерти і терпіння даються чути акорди переможної пісні.»
Джерела інформації:
Краю мій Яворовий
Ясно, як на долоні, що Рідна Хата не повстане, якщо не буде українського моноліту, коли українці-самостійники не зможуть обходячи всі різниці, які їх ділять, завести між собою якнайбільшу єдність. Тієї єдності Україні треба, а та потреба накладає на нас усіх обов'язок і від сповнення того обов'язку залежить майбутнє Батьківщини. Якщо хочемо всенаціональної Хати, бажанням глибоким і щирим, якщо та воля не є тільки фразою, ілюзією, то вона мусить проявлятися на справах, і ті справи мусять вести до єдності. До єдності в усіх напрямах, тому й до релігійної єдності.
ВідповістиВидалитиВелика подяка за те, що Ви долучилися до акції «Абетка Шептицького»!
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиПро мудрість
ВідповістиВидалитиЯку ми й не прив’язували би вартість до самої освіти чи знання, все-таки найвищим титулом хвали в очах наших буде мудрість. Так, як чоловік, про якого можна сказати або хоч би лише подумати, «що є дурним», то буде для нас завжди предметом легковаження, хоч може прихованого, навіть тоді коли буде не знати яким багатим і коли буде мати не знати яке значне становище. Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.
Велика подяка за те, що Ви долучилися до акції «Абетка Шептицького»!
ВидалитиІз пастирського послання Митрополита Андрея Шептицького "Як будувати Рідну хату"
ВідповістиВидалитиЯкщо християнські різні Церкви в Україні мають сповнити завдання: дати українському народові єдність, – мусять позбутися того духа розколу і ненависті, який спричиняє те, що українець українцеві – ворог. Усі, скільки нас є, мусимо зробити все, що можемо, щоб помиритися і в собі самих побороти дух розколу і ворожнечі проти братів. Наші єрархи, поставлені історичними обставинами перед питанням зірвати канонічну звязь, яка їх лучить із тими Церквами, до яких належать, мусять зробити це так, щоб тієї звязі не зривати дорогою розколу, не зривати в ім'я самолюбства чи імперіалізму, а в ім'я любові, християнської покори і церковного авторитету. Мусять також і на те уважати, щоб, зриваючи канонічну звязь, не втрачали того, що в тих матірних Церквах було вселенським, здоровим і благодатним, а тільки те, що в тих матірних Церквах могло бути противне вселенській вірі і апостольським Переданням.
Велика подяка за те, що Ви долучилися до акції «Абетка Шептицького»!
Видалити#Шептицький_155
ВідповістиВидалити#Абетка_Шептицького
#День_1_Літера_Я
#Андрей_Шептицький_Заповіт
Яворівська ЦРБ ім.Ю.Липи
Бачачи незворотність переслідування Церкви радянським режимом, він з надією спробує заглянути у майбутнє:
"...Я пересвідчений, що з благодати Ісуса Христа Бога через наші жертви і все, що ми потерпіли, спасе тепер єще нез’єдинених наших братів. Між ними є на жаль таке множество неохрещених дітей, що виховуються без пізнання Бога і тільки нещасних жертв безбожницкої пропаганди. Вони вернуть до віри і до єдности катол[ицької]. Церкви і наша Церков пошириться на цілу Україну і на цілу Росію.
Я тих часів певно не дожию, але Преосв[ященний]. Йосиф приміняється у цілому житті у душпастирській своїй праці до прикладу Христа Спасителя, який життя віддав за спасення людей, поведе заступи Апостолів, який Бог нам дасть до довершення великого діла з’єдинення Церков".
23.03.2020 року
Велика подяка за те, що Ви долучилися до акції «Абетка Шептицького»!
ВидалитиНевелиска поправка джерело даної цитати Яворівська ЦРБ ім.Ю.Липи
ВідповістиВидалити