Ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, настрашніша ніч, яку довелося пережити нам усім з 18 на 19 лютого 2014р.
Кілька тисяч Героїв, які втримали тоді Майдан від остаточної зачистки, зробили справжній подвиг,про який ми ніколи не забудемо.
Читаючи спогади очевидців про це пекло, щоразу зустрічається одне і теж питання: Чому беркут тоді так і не дотис захисників Майдану? Що зупинило цих нещадних вбивць? Мабуть це питання лишиться одним з багатьох, на яке ми так і не отримаємо відповіді найближчим часом.
В ту ніч з усіх куточків країни, а передусім із Заходу та Центру спішили автобусами, машинами сотні і тисячі людей із однією думкою: "Хлопці, ви тільки протримайтеся там ще трошки, ми вже їдемо!" В цю ніч палали управління міліції, СБУ, прокуратури у Львові і Тернополі, Хмельницькому та Луцьку, Івано-Франківську і Рівному.
Уся країна була серцем на вогняному Майдані, де вирішувалась наша доля...
Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності.
Автор фото: Paweł Bobołowicz
Джерела інформації:
Коментарі
Дописати коментар